Вчора з цікавості завітав у ресторан "Українське підпілля", що на перехресті вулиць Коцюбинського та Кірпоноса. Спершу ні на що особливе не сподівався, але потім не хотілося звідти йти.
По-перше, жодної російської попси, яку я, чесно кажучи, терпіти не можу, і якщо десь чую щось на кшталт "руская водка, чьорний хлеб, сельодка" - одразу намагаюся звідти вшитися. Тут зовсім інша історія: весь час я чув лише українські пісні. До того ж не голосно, лише на фоні, так аби не заважати розмові.
По-друге, офіціанти працюють швидко, уважно, не нав’язливо. Спілкуються ввічливо і гарною українською. Тож не доводилося чекати ані щоб зробити замовлення, ані щоб його отримати. Не лишити таким на чай може вистачити совісті хіба що у москаля.
По-трете, приємно вразила кухня і темпом приготування страв і їх якістю. Хоча я людина не дуже розбещена ресторанною їжею та можу сказати, що кухня в "Українському підпіллі" одна з кращих, з якими мені доводилося стикатися.
В-четверте, свіже пиво! А для мене це не останнє. На жаль у Чернігові свіже і якісне пиво можна зустріти не усюди, тож відвідини цього закладу повністю задовольнили усі мої очікування.
Однозначно зайду ще.
Немає коментарів:
Дописати коментар