Навіщо вбили Шеремета

Вчора відбулася резонансна подія: в центрі Києва показово і нахабно вбили громадянина РФ, журналіста Павла Шеремета. Дистанційно керований саморобний вибуховий пристрій спрацював на перехресті багатолюдних вулиць о 7:45.

Ця подія одразу прикувала до себе увагу ЗМІ. На другий план відійшли втрати на фронті, вибори президента США, зухвалі викрадення людей і навіть отруєння західників Батьківщини у Десні. Українські силовики, що мали обговорювати заходи безпеки під час походу МП на Київ, переключилися на розслідування гучного вбивства. Уряди країн, спілки журналістів, міжнародні організації різко засудили злочин і поставили українському керівництву вимогу провести якнайшвидше і найретельніше розслідування та знайти винних. Сполучені Штати навіть пообіцяли допомогу фахівців ФБР. Країна-агресор висловила стурбованість з приводу загибелі громадянина РФ, а її представниця навіть назвала Україну "кладовищем журналістики".

Але чому вбили журналіста?

По інформації зі ЗМІ, слідство розглядає кілька версій: професійна діяльність, особиста неприязнь, замах на Олену Притулу(в машині якої перебував загиблий), російський слід.

Перша версія не викликає в мене довіри. В подібних випадках зазвичай вбивають не так гучно, хіба що хочуть попередити інших, пов'язаних з якоюсь справою. Та жодних натяків, що Шеремет вів якесь гучне журналістське розслідування мені знайти не вдалося.

Особиста неприязнь, теж малоймовірна. Звісно, майже кожен журналіст має недоброзичливців і це може коштувати дорого. Та в даному разі вбивця влаштував ціле шоу, хоча, певно, міг зробити свою чорну справу менш помітно.

Замах на життя редактора-засновника "Української Правди" теж малоймовірно, бо використовувався радіо-керований пристрій, і, швидше за все, зловмисник добре знав, хто за кермом, коли подавав сигнал детонатору.

Російський слід. В останній час майже кожна лиха подія в нашій державі пов'язана з сусідньою недоімперією. Навіть, не кажучи про нахабне захоплення Криму та криваву війну проти України на Сході. Взяти, хоча б, ту банду, що грабувала інкасаторів. Загиблий нападник - росіянин, що мешкав у Латвії, один із двох захоплених також росіянин. Та й утнути показове вбивство якраз у дусі ГРУ або ФСБ. Але навіщо московським спецслужбам вбивати громадянина своєї країни?

Саме це слово, навіщо, і може дати відповідь. Згадаємо, як виконано вбивство. В центрі столиці, на перехресті, при скупчені людей, гучно. Так аби привернути якомога більше уваги. Так, аби примусити заговорити про це всіх. Дуже схоже на операцію по відволіканню уваги, які так полюбляють російські спецслужби.

Віталій Портников у своєму блозі відмітив дивний збіг у вбивствах журналістів Бузини та Шеремета. Обидва - персони добре знані в РФ, адже більшість часу працювали саме там. Обидва рази на місці злочину зовсім випадково з'являлася знімальна група 17 каналу, який заявляє себе українським, але є підкреслено російськомовним, а отже любить Україну так само щиро як і Московський Патріархат. Така оперативність антиукраїнського каналу дуже схожа на відповідні дії рашистського ЛайфНьюс на Сході, коли той “випадково” з'являється перед початком чергової провокації.

Тож яку мету може ставити перед собою РФ, вбиваючи свого громадянина?

Напевне декілька. За традицією КГБ кожна спецоперація має головну і другорядну цілі.

Які ж вирішує цей злочин?

По-перше, відволікає росіян від олімпійської ганьби та створює образ України як держави, де переслідують та знищують російських медіапрацівників. Не даремно ж Захарова бігом заявила, що Україна перетворюється на братську могилу журналістів.

По-друге, посилює позиції мови окупантів у нашій державі. Адже жертвою став російськомовний журналіст. І це дасть ще один аргумент українофобським силам, які намагаються довести , що мова не важлива. Головне, мовляв, громадянська позиція людини. Але якщо згадти, що русіфікація, за словами Путіна, це стратегічне завдання в просуванні "руського міру", то все виглядає зовсім по-іншому.

По-третє, підвищує напруження в країні та тиск на неї міжнародних організацій.

В-четверте, і мені здається це головне, відволікає увагу силовиків від походу Московського Патріархату на Київ.

Як повідомив "5 канал", до такого ж висновку прийшов і голова правління інституту світової політики Віктор Шлінчак. За його словами, вбивство журналіста схоже на підготовку до більш масштабних подій, в даному випадку приходу хресного походу МП до Києва, з яким дуже дивно збігається у часі. Адже спецслужби РФ полюбляють робити подібні інформаційні вкиди за тиждень до певної події. Це дозволяє їм відволікати увагу і одночасно піднімати напруження у суспільстві.

Схожого висновку прийшов і депутат Висоцький. За повідомленням ZIK, який посилається на "112Україна", він вважає, що вбивство журналіста може бути початком великої спецоперації по дестабілізації ситуації в Україні.

Особисто я думаю, що це не початок, а чергова ланка операції, яка розпочалася з походу МП на Київ і також має декілька цілей. Від тиску на Київський Патріархат і захоплення храмів до державного перевороту. В залежності від того, що дозволять борцям "за руській мір". Адже невеличку репетицію біля Лаври вже провели, коли співали "Боже царя храні" та кликали Росію. Чи не так все починалося на Донбасі?

Сценарій подальших подій може бути такий.

Напередодні приходу МП до столиці на фронті різко загострюється обстановка. Колона приходить до Києва, де її вже чекає озброєний російський спецназ, що змішається з юрбою "вірян". Далі провокація і захоплення адмінбудівель. Якщо вдасться дестабілізувати обстановку в столиці та порушити керування військами — відчайдушний штурм на Сході, а можливо і з боку Криму. Якщо вдасться пролити в столиці багато крові, або захопити державні установи - заява про повалення хунти і заклик до РФ про допомогу. На нього відгукнеться дивізія, нещодавно перекинута до кордону Чернігівської області. Кілька годин і "освободітєлі" в Києві.

Звісно, окупувати всю країну РФ не зможе. Але вони, певне, і не ставлять таких цілей. Путіну досить створити хаос, аби пробити сухопутний коридор до Криму, який вже конає. А можливо і захопити Схід, адже попри всі заяви про могутність російської зброї, ані путніх танків, ані ракет без допомоги України московитам створити не вдалося.