Безвідповідальність чи злочин

Обурила інформація, оприлюднена пресцентром АТО і підтверджена нашими бійцями у соцмережах, що журналісти Громадського ТБ Анастасія Станко та Костянтин Ревуцький, користуючись тим, що десантники їх знають і довіряють, привели з собою кореспондента російської "Нової газети" Юлію Полухін, яку представили як свого співпрацівника.

Потім зробили відео-репортаж і розмістили його на сайті Громадського ТБ. На вимоги бійців і командування АТО репортаж зняли, але точно такий з'явився у росіян. В цьому матеріалі добре помітні позиції українських бійців, їх обличчя, розміщення озброєнь і стан укріплень. Тепер російські терористичні війська можуть вести обстріли, точно знаючи куди цілити.

Акредитацію журналістів Громадського ТБ відмінили. Але зробленого не поправиш, і українські солдати можуть заплатити життями за дії Станко та Ревуцького.

Мене особисто обурює поведінка журналістів, що ганьблять саме поняття журналістики. Адже маючи владу над умами не можна забувати про відповідальність. А тут не лише привели на українські позиції представницю ворожого видання, а й передали їй секретні матеріали, чим наразили життя захисників України на смертельну небезпеку.

Керівництво Громадського заперечує звинувачення і вважає, що росіянка розмістила свої особисті матеріали на російському сайті. Але навіть за такої умови залишається питання: навіщо журналісти Громадського привели представницю ворожої держави і видали її за свою співробітницю?

Злочинне недбальство, що може призвести до загибелі багатьох людей, чи свідомий злочин? На це питання хай відповідає слідство, а в країні час подумати, що свобода слова, тим більше під час війни, не може бути абсолютною.
Журналісти теж мають відповідати за свої дії.

О. Крот