Кожен, хто хоче написати книгу, починає з ідеї чи задуму, які, зазвичай, можна виразити одним-двома реченнями. Щось на кшталт: Що буде якщо Дехто за Певних Обставин захоче зробити (буде вимушений робити) Дещо?
Де ключовими елементами є: головні герої - Дехто, ціль - Дещо та обставини в яких розгортається дія.
Наприклад, задум Гоголівського Вію можна описати так: Що буде якщо, бурсак-пияка буде вимушений три ночі відспівувати в проклятій церкві доньку сільського голови, що насправді відьма, яку бурсак ненароком вбив.
Задум російської казки Колобок можна передати так: Що буде коли Колобок не захоче аби його з’їли дід з бабою і втече від них у ліс.
Якщо задум не вдається стисло передати одною-двома фразами - можна вважати його незрілим, над яким ще слід попрацювати.
Від враження, яке справляє ідея, значною мірою залежить результат наступної роботи. Чим кращій задум - тим більший потенціал твору.
Як же віднайти гарну ідею?
Є три складові: Герой, Ціль, Обставини. Робимо їх незвичними, суперечливими чи несумісними одне з іншим і отримуємо досить цікаві варіанти.
В кінці кінців, коли настане час писати анотацію, задум доведеться сформулювати так: Коли відбувається(відбулося) Дещо, Герой вирішує зробити Те І Те(ЦІЛЬ), та чи вийде це в нього, якщо йому заважають певні обставини(ПЕРЕПОНИ).
В такому вигляді чітко формулюється не лише головне питання сюжету ЩО БУДЕ ЯКЩО (ЧИ ВИЙДЕ В НЬОГО) але й окреслюються ПЕРЕПОНИ, що заважатимуть на шляху до цілі. Таким чином дається натяк на головний конфлікт твору, який і стане основою для розробки сюжету.
Якщо з цим все ясно - за роботу!
О. Крот
Дякую, дуже зрозуміло і просто
ВідповістиВидалити